FOLIO I · МИСЛИТЕЛІ · ПОК. 03 · № 053

Frank Albert Fetter

Праці
9
Статті
111
Покоління
3.
Портрет: Frank Albert Fetter
FOL. 03 · N° 053 · Frank Albert Fetter
БІОГРАФІЯ

Життя і творчість

Frank A. Fetter навчався в Університеті Індіани та Корнеллському університеті, ступінь доктора він здобув 1894 року в Університеті Галле. Більшу частину свого життя він викладав у Корнеллському університеті (1901–1911) та в Принстонському університеті (1911–1934). У наукових статтях про капітал, відсоток і орендну плату, а передусім у двох своїх трактатах про економічні засади (Fetter, 1904 і 1915) Fetter, спираючись на Eugen von Böhm-Bawerk та Австрійську школу, побудував надзвичайно цілісну теоретичну конструкцію. Це вдалося йому завдяки очищенню економіки від усіх слідів рікардіанських та інших британсько-об'єктивістських теорій цінності й розподілу, зокрема будь-яких теорій диференціальної ренти, а також продуктивнісних теорій відсотка. Значна частина його досягнень ґрунтувалася на повсякденному розумінні орендної плати як ціни тривкого блага за одиницю часу. Йому вдалося показати, що ціни споживчих благ визначаються їхньою граничною корисністю і що ці цінності визначають орендні ціни факторів виробництва за допомогою імпутації. Капітальна вартість, або ціна, тривкого блага (земля, капітальні блага тощо) визначається, отже, сумою очікуваних майбутніх орендних плат, дисконтованих суспільною ставкою часової переваги, тобто відсотковою ставкою. Висуванням чистої теорії відсотка на основі часової переваги Fetter пішов далі за Böhm von Bawerk. Як продуктивність, так і часова перевага мають надзвичайну вагу, проте виконують цілком різні економічні функції: перша визначає орендні ціни фактора, друга визначає відсоткові ставки. Майбутні орендні плати підсумовуються або «капіталізуються» у їхню теперішню капітальну вартість. Сам Fetter часто називав свою теорію «капіталізаційною теорією відсотка». Fetter надав найкращий на той час виклад часового ринку, ринку теперішніх благ в обмін на майбутні блага, який пронизує всю господарську систему. До часового ринку належать не лише кредитні ринки; він існує також у формі всіх тих ринків, на яких підприємці за допомогою грошей придбавають дисконтовані фактори виробництва й генерують часовий, тобто відсотковий, дохід. Підприємці отримують прибутки, спрямовуючи господарство до недосяжної загальної рівноваги, яка визначається граничною корисністю, граничною продуктивністю та часовими перевагами всіх учасників ринку. Fetter самостійно, спонукуваний своєю капіталізаційною теорією, висунув мізесіанську теорію економічного циклу (Fetter, 1977, 260–316). В останні роки свого життя Fetter відмовився від теорії цінності й розподілу, щоб присвятити себе питанням теорії монополії. Зміщення його фокусу на теорію монополії в поєднанні з двома світовими війнами та незмінно домінівною неорікардіанською теорією Alfred Marshall призвели до того, що важливі внески Fetter в економіку не були належною мірою впроваджені в теоретичну будову сучасної економіки.
Метадані
8. März 1863
21. März 1949
у місті Princeton, New Jersey
3-те покоління
Етапи життя

Етапи

  1. 1863
    1863
    Народження

    Народився 8 березня 1863 року в Peru, штат Indiana.[2]

  2. ⁦1879–1891⁩
    ⁦1879–1891⁩
    Ступінь бакалавра, Indiana University

    Розпочав навчання в Indiana University 1879 року у віці 16 років; здобув ступінь бакалавра 1891 року після перерви, пов'язаної з роботою книгаря.[4]

  3. 1880
    1880
    Навчання в Indiana University та Cornell University– виведено

    Frank A. Fetter навчався в Indiana University та Cornell University.

  4. 1892
    1892
    Ступінь магістра філософії, Cornell University

    1892 року здобув ступінь магістра філософії в Cornell University.[4]

  5. 1893
    1893
    Навчання в Сорбонні– приблизно

    Перед здобуттям докторського ступеня навчався в Сорбонні (Паризький університет).[4]

  6. 1894
    1894
    Здобуття докторського ступеня в Університеті Галле

    1894 року здобув докторський ступінь в Університеті Галле.[2]

  7. ⁦1898–1901⁩
    ⁦1898–1901⁩
    Професура в Stanford University

    З 1898 до 1901 року викладав як професор у Stanford University; пішов у відставку через суперечку щодо академічної свободи.[4]

  8. ⁦1901–1911⁩
    ⁦1901–1911⁩
    Викладацька діяльність у Cornell University

    З 1901 до 1911 року викладав у Cornell University.

  9. 1904
    1904
    Перший трактат з економічних засад

    Вихід його першого трактату з економічних засад (Fetter, 1904).[2]

  10. 1909
    1909
    Почесний ступінь доктора права (LL.D.), Colgate University

    1909 року отримав почесний докторський ступінь (LL.D.) Colgate University.[4]

  11. ⁦1911–1934⁩
    ⁦1911–1934⁩
    Викладацька діяльність у Princeton University

    Викладав з 1911 до 1934 року в Princeton University.[2]

  12. 1913
    1913
    Президент American Economic Association

    1913 року був обраний президентом American Economic Association.[5]

  13. 1915
    1915
    Другий трактат з економічних засад

    Вихід його другого трактату з економічних засад (Fetter, 1915).

  14. 1927
    1927
    Медаль Karl Menger

    1927 року отримав медаль Karl Menger Австрійського економічного товариства.[4]

  15. 1949
    1949
    Смерть

    Помер 21 березня 1949 року у Princeton, штат New Jersey.

Зв'язки

Впливи

Під впливом · 3
  1. 1894
    1894
    Johannes Conrad⁦(1839–1915)⁩ · Jüngere Historische Schule

    Здобув докторський ступінь 1894 року в Університеті Галле в Johannes Conrad із дисертацією про теорію народонаселення за Malthus.[2]

  2. —
    —
    Jeremiah W. Jenks⁦(1856–1929)⁩ · US-Institutionalismus

    Jeremiah W. Jenks був учителем Fetter в Indiana University і переконав його продовжити навчання в Johannes Conrad.[6]

  3. —
    —
    Henry George⁦(1839–1897)⁩ · US-Bodenreform

    Читання Fetter праці Henry George «Progress and Poverty» у часи, коли він працював у сімейній книгарні, сформувало його економічні ідеї.[3]

Вплинув на · 2
  1. —
    —
    Alfred Marshall⁦(1842–1924)⁩ · Cambridge School

    Вбачав у досі панівній неорікардіанській теорії Alfred Marshall одну з причин того, що важливі внески Fetter в економіку не були належною мірою впроваджені в теоретичну будову сучасної економіки.

  2. —
    —
    David Ricardo⁦(1772–1823)⁩ · Klassische Nationalökonomie

    Очистив економіку від усіх слідів рікардіанських та інших британсько-об'єктивістських теорій цінності й розподілу, зокрема будь-яких теорій диференціальної ренти, а також продуктивнісних теорій відсотка.

Приватний семінар, колеги, Mont Pèlerin · 1
  1. ⁦1928–1928⁩
    ⁦1928–1928⁩

    Strigl опублікував 1928 року працю у збірнику, співредактором якого був Frank Albert Fetter; Fetter виступав редактором тому.[1]

Frank Albert Fetter у контексті всієї школи: п'ять поколінь, їхні лінії «вчитель–учень», гуртки та колегіальні зв'язки.

ДЖЕРЕЛА ДО ЕТАПІВ І ЗВ'ЯЗКІВ15 посилань · 4 джерела
Топографія

Місця діяльності

ПОКАЖЧИК ПРАЦЬ · ХРОНОЛОГІЧНО

Книги

1890-ті
1894
У цій дисертації, що вийшла 1894 року в Галле, Frank Fetter перевіряє принцип народонаселення Thomas Robert Malthus і протиставляє йому власне, волюнтаристичне вчення про народонаселення. Перший розділ є поняттєвою критикою: Fetter показує, що Malthus уживає ключові слова «тенденція», «народонаселення» та «принцип» багатозначно й через це неприпустимо порівнює психологічний потяг із вимірюваною кількістю людей; геометрична та арифметична прогресія, а також твердження, що населення завжди тримається на рівні запасів продовольства, відкидаються. Другий розділ опрацьовує статистику кількох країн щодо числа шлюбів, віку вступу до шлюбу та кількості дітей і зводить меншу кількість дітей у заможніших верствах до завбачливості та життєвих запитів, а не до фізіологічних причин. У третьому розділі Fetter тлумачить рух населення як рівнодійну багатьох виробничих і споживчих груп, поведінка яких визначається «standard of life» (рівнем життя) та мотивами волі, і виводить практичні заходи: загальну освіту, сприяння добровільним ощадним касам, ширший розподіл власності. Методично він застосовує вчення про граничну корисність до питання народонаселення й виступає проти «залізного закону заробітної плати», як і проти фаталізму мальтузіанства.
ОригіналАнглійська
1900-ті
1904
«The Principles of Economics» (Принципи економіки, 1905) Frank A. Fetter є вступним підручником, що будує всю економічну теорію на суб'єктивному вченні про цінність: усі цінності зводяться до психічного доходу, безпосереднього задоволення потреб. З граничної корисності, попиту й обміну Fetter крок за кроком розвиває єдину теорію розподілу й підпорядковує цьому принципу ренту, капіталізацію, відсоток (time value), заробітну плату та підприємницький прибуток. Праця поділяється на три частини: цінність матеріальних речей, цінність людських послуг і суспільні аспекти цінності (власність, розподіл, гроші, податки, зовнішня торгівля, монополії, державне регулювання). Згідно з передмовою, текст постав із лекцій у Cornell University й має на меті наскрізно суб'єктивний аналіз замість успадкованого змішування об'єктивних і суб'єктивних понять цінності; додаток із запитаннями та бібліографічними примітками супроводжує 57 розділів.
ОригіналАнглійська
1910-ті
1912
«Source Book in Economics» (Хрестоматія з економіки, 1912) є читанкою з добраних першоджерел, укладеною для коледжних курсів економіки як супровід до «Principles of Economics» Fetter. Вона збирає сорок три пронумеровані добірки, згруповані в сім частин: ринки та ціни, багатство та його використання, капітал та інвестиції, праця та населення, витрати, прибутки та монополія, приватні доходи та суспільний добробут, держава та промисловість. Кожна добірка відкривається стислою редакторською приміткою й відтворює витяг з урядового звіту (Tariff Board, Interstate Commerce Commission, Commissioner of Corporations, монетного двору, Comptroller of the Currency), академічного дослідження чи класичного автора, як-от Herbert Spencer і Henry Maine. Мета полягає в тому, щоб поставити конкретний фактичний матеріал та офіційні висновки поряд із теоретичними питаннями, розгляданими в підручнику, охоплюючи обмін, ренту, вартість землі, заробітну плату, імміграцію, монополію, гроші, банківництво та регулювання залізниць.
ОригіналАнглійська
1915
«Economic Principles» (Економічні принципи, 1915) Frank A. Fetter є першим томом двотомного підручника й розвиває єдину теорію цінності розподілу за умов сучасної системи цін. Цінність, рента, заробітна плата та відсоток, як автор продовжує у передмові до своїх «Principles of Economics» (Принципів економіки, 1904), розглядаються як різні вияви тих самих загальних принципів, а не як окремі явища, що підлягають кожне власним законам. Виклад веде від відношення вибору, оцінювання та цінності через обмін, ціну й конкуренцію до ренти, заробітної плати, часової переваги та капіталізації, підприємницького прибутку й нарешті до динамічних змін, як-от населення, спадні доходи та відношення теорії цінності й суспільного добробуту. Виклад аргументує у шести частинах із 39 пронумерованими розділами, переважно ілюструється на сучасних американських обставинах і виразно відмежовується від давнішого аналізу, усталеного в коледжних підручниках.
ОригіналАнглійська
1916
«Modern Economic Problems» (Сучасні економічні проблеми, 1926) є другим томом підручника з політичної економії Frank A. Fetter і розглядає прикладні питання економічної політики Сполучених Штатів, тоді як перший том викладає теорію цінності та розподілу. У шести частинах із 35 розділами Fetter розбирає гроші та ціни (походження грошей, кількісна теорія грошей, фідуціарні та політичні паперові гроші, золотий стандарт), банки та страхування (Federal Reserve Act, кризи, страхування життя), мита й оподаткування, заробітну плату та працю (профспілки, мінімальна заробітна плата, соціальне страхування, імміграцію), державну політику щодо приватної економіки (сільське господарство, транспорт, монополію), а також приватну власність і соціалізм. Кожен розділ поділений на пронумеровані параграфи й завершується переліком літератури; численні таблиці та діаграми ілюструють статистику. Fetter пише з погляду «welfare economics» (економіки добробуту) і відмежовується від суто «price economics» (економіки цін).
ОригіналАнглійська
«Manual of References and Exercises in Economics» (Посібник з джерел і вправ з економіки, том I, 1916) Frank A. Fetter є супровідним робочим зошитом до першого тому його підручника «Economic Principles». Він приписує кожному з 39 розділів підручника апарат із двох частин: коментований добір літератури (першоджерела, журнальні статті та збірники Materials, Readings і Source Book), а також низку вправних запитань і обчислювальних задач. Теми йдуть за побудовою теорії цін і розподілу: вибір і цінність, ринок і ціноутворення, конкуренція й монополія, рента, заробітна плата, часова перевага та капіталізація, населення, а також машини й праця. У передмові Fetter наголошує, що завдання покликані не так перевіряти пам'ять, як виховувати спостережливість і ясне мислення, і що перевагу віддано арифметичним вправам.
ОригіналАнглійська
1917
«Manual of References and Exercises in Economics» (Посібник з джерел і вправ з економіки, том II, 1917) Frank A. Fetter є супровідним зошитом до його підручника «Modern Economic Problems». Він поділяє матеріал на 31 розділ, від матеріальних ресурсів нації через гроші, банки, кризи, страхування, зовнішню торгівлю, мита й податки аж до праці, населення, залізниці, монополії, державної власності та соціалізму. Кожен розділ подає коментований перелік літератури з покликаннями на сучасні джерела (Jevons, Fisher, Taussig, Phillips, Source Book), а далі низку навчальних запитань і обчислювальних задач. Завдання сягають від поняттєвих запитань через обчислення балансових та індексних чисел аж до випадків щодо порівняльної переваги. Передмова називає колег із Прінстона, а також Stanley E. Howard як співробітників і вказує на давніші, з 1904 року розвивані переліки завдань. Зошит слугує самостійному навчанню та класній роботі, а не зв'язному викладу теорії.
ОригіналАнглійська
1930-ті
1931
The Masquerade of Monopoly
ОригіналАнглійська
1970-ті
1977
Ця збірка об'єднує розпорошені статті, у яких американський економіст Frank A. Fetter (1863-1949) розвинув свою теорію розподілу. У центрі стоїть єдина Fetter теорія капіталу, відсотка та ренти: ренту він розуміє як ціну за відокремлювані користування кожного довговічного чинника виробництва, а відсоток виключно як вираз часової переваги, з якою майбутні ренти дисконтуються до їхньої теперішньої капітальної вартості. Три частини (теорія капіталу, відсотка, ренти) складаються з журнальних статей і рецензій, нерідко в критичній полеміці з Böhm-Bawerk, John Bates Clark, Irving Fisher і Alfred Marshall. Наскрізним є напад Fetter на теорію продуктивності відсотка та на особливе становище землі в теорії ренти.
ОригіналАнглійська
СТАТТІ · 111 ЗАРЕЄСТРОВАНО

Нариси, рецензії, доповіді

1880-ті
1887
History of the City of Peru, History of Miami County
ОригіналАнглійська
1890-ті
1895
The Exploitation of Theories of Value in the Discussion of the Standard of Deferred Payments, Annals of the American Academy of Political and Social Science
ОригіналАнглійська
Theories of Value in Their Application to the Question of the Standard of Deferred Payments, American Economic Association Publications
ОригіналАнглійська
1896
Do We Want an Elastic Currency?—Discussion, Economic Studies, supplement
ОригіналАнглійська
The Gold Reserve: Its Function and Its Maintenance, Political Science Quarterly
ОригіналАнглійська
1897
Review of F. W. Taussig, Wages and Capital: An Examination of the Wages Fund Doctrine
ОригіналАнглійська
1898
The Essay on Malthus: A Centennial Review, Yale Review
ОригіналАнглійська
The Improvement of Our System of Township Poor Relief (Report of the committee on public relief of the poor in Indiana, Frank A. Fetter, Chairman). Indiana State Board of Charities Bulletin
ОригіналАнглійська
1899
Politics in Charitable and Correctional Institutions on the Pacific Coast, National Conference of Charities and Corrections Proceedings
ОригіналАнглійська
Social Progress and Race Degeneration, The Forum
ОригіналАнглійська
APA
Chicago
Німецький історичний стиль